Саня-друг, я пишу тобі лист,
Тому, шо вже давно тебе не чув, не бачив.
Сто років вже пройшло з того часу, як ми колись
Мріяли зібрати наших пацанів на дачі.
Кухня в хрущовці, розмови до ранку,
Форточка закрита целофановим кульком,
Ніколи не кінчалися пиво і таранка,
Походи у ларьок з пожмаканим рубльом.

Приспів:
Давай повернемся у своє місто,
З якого втікнути так хотіли!
Давай одягнемо потерті джінси,
В яких у школу нас не пустили!
Давай послухаєм старі касети,
Які нас жити і любити вчили!
По іменах згадаєм всіх друганів ще,
Які тоді занадто швидко жили!

Знаєш, час втікає, як вода,
І способу інакшого ми поки шо не знаєм,
І набагато тихше тече життя ріка,
Якщо ти свого друга часто зустрічаєш.
Не бери свій мобільний, а краще – два пива,
А потім зашлемо за добавкою гінця,
Дружба – це тоді, коли сльози у мужчини,
Дружба – це тоді, коли мужчини до кінця!

Приспів

Давай повернемось у своє місто!
Давай одягнемо потерті джінси!

Саня-друг, я пишу тобі лист... (4)