Що ж то, мамо, за дерево,
Що виросло в полі?
Ой щаслива та дівчина,
Що не зна любові.

Що ж то, мамо, за дерево,
Що не розів’ється?
Люблю того козаченька,
Що не задається.

Ой лети, ой лети,
Чорна галко, в море рибу їсти,
Крізь моря і ліси
Від козака вістку донеси.

Ой лети ж ти, чорна галко,
В море рибу їсти.
Та й принеси, чорна галко,
Од козака вістку.

Полетіла чорна галка
Та й не барилася.
Переказав козак дівці,
Щоб не журилася.