Біжи вперед, бо я не добіжу до фінішу...
Моя пряма десь губиться у днях...
Ключі, квартири... ти кудись подінешся,
На вулицях моїх... твоїх дворах.

Дороги втікають, підлоги тримають...
Я не звучу...
Твої світлофори, моїх сумнівів гори...
Я несамовито кричу...

Ростуть ті очі, що немає їм міри
Трояндами колючими ростуть...
Можливо надто швидко в небо бігли ми...
Про це... про те... про інше... все забудь...

Коли від передозу власним відчаєм
Один на одного вину ми вперто вішаєм...