Монно Лізо, про твій усміх знає кожен
І вдивляється у нього цілий світ.
Твоя посмішка, ледь вгадувана й гожа,
Нерозгаданою є вже сотні літ.

Чи всміхаєшся, щоби зачарувати,
Чи ховають так розбиті всі серця?
Монно Лізо, чи реальна і жива ти,
Чи прекрасний тільки витвір ти митця?

Монно Лізо, чи реальна і жива ти,
Чи прекрасний тільки витвір ти митця?

Що в тій посмішці ти прагнеш приховати,
Чим насправді же є посмішка оця?
Монно Лізо, чи реальна і жива ти,
Чи прекрасний тільки витвір ти митця?

Монно Лізо, чи реальна і жива ти,
Чи прекрасний тільки витвір ти митця?..