Чумаками степами ходимо,
Сіль веземо поміж народами.
Грішно-прісне солимо,
Страшно важне колемо.
Гойда, чумаче, шлях!

А чи добре жить місту вашому?
Чи зі жменьки тісто заквашене?
Чи зерно гірчичнеє
Виросло величнеє?
Гойда, чумаче, шлях!

Добрим людям доброго настрою,
А лихим – позбутися застою.
Щедрості багатому,
Жало в плоть пихатому!
Гойда, чумаче, шлях!

З миром ми прийли і підемо з ним.
Дай вам, Боже, щастя і разом з тим
Отамана ратного,
Мера адекватного.
Гойда, чумаче, шлях!