Виконавець: Говерла
Місячне сяйво крізь листя дерев
Лягли на галявину тихо
Спокій навколо й ніхто не гадав
Що тут колись коїлось лихо
Цілющі джерела в священних гаях
Й діброви предвічні віщують,
Що хмари розійдуться на небесах
Та нас світлі Боги почують
Почують й пробачать за довгі віки
Зневіри й цурання від роду
Вони ж наші матері й наші батьки
Основа і корінь народу
Відблискує вранці ще сонна роса
В озерах ще зорі помітні
Душу зігріє ця дивна краса
Та посмішки з Сварги привітні
У передчутті неминучих подій
Най гордість натягне тятиву
Най сповниться суть закарбованих мрій
Йди в бій за державу сміливо