Все навкруг чорніло, тліло і гнило
Хижо споглядало й усміхалось зло
Вечір підкрадався, слідом смерть за ним
Віра чужоземна стелиться мов дим

Приспів:
З горла птахом крик летить
Вовча лють в крові кипить
І священна ярість силу нестримну дає
Бо нащадок вікінгів і північних блиск снігів
Розбудив свідомість тим, хто проснутись хотів

І тепер в Вальгалі за столом сидиш
Там, де всі герої, гордо все мовчиш
В пам’яті лишився ти у нас усіх
Біль проклять ще й досі і не вмер, й не стих

Приспів