1
З минулого цей сон –
Непевності полон...
Моє роздвоєне єство:
Суцвіття чистих мрій,
Думок тривожних рій,
Що берегли цей статус-кво.

Приспів:
Святий і грішний ранок
Блакиттю гляне.
Розвіється серпанок –
Видінь не стане...
І буде так!

2
Колишнє! Не гукай!
Політ мій не спиняй!
Бо я вже не безкрилий птах.
І, облетівши світ,
Залишу добрий слід,
Покину подіум невдах.