Приснись мені під Новий рік!
Приснись мені, кохана, ніжно.
Я вже давно себе прирік
На ці сподіванки засніжені.

Бо холоднішає зима,
І дні стають такі натомлені,
Коли тебе мені нема,
Ні у сльозині, ні у спомині.

Тоді думки мої – сумні,
І світ – за обрієм кінчається.
Прошу тебе: приснись мені!
Нехай надія не минається.

Нехай розлука до прощань
Сестрою рідною пригорнеться.
А ти – прийди і тихо стань
Серед зими моєї гордості!

Приспів:
Бо всі старі календарі
Минулий рік – уже закреслили.
А ми себе вже прирікли
Любити світ ясними веснами.

І ти в любов мою – повір!
І на початку січня хмарного
Поклич мене, як не до зір,
То хоч до зору свого карого.