Виконавець: Стан
Не заважай мені!
Не заважай мені кажу тобі.
Ти несеш у собі пророцтво століття,
Ти є нащадок абсолюту,
І народженний за межою людского розуміння.
Твій мозок сповнений ідей відтворєння всесвіту.
Неіснуюча дійсність твоєї появи
Зриває останню мить перемоги, як своє.
Але її відсутність не є твоєю поразкою у часі.
Тебе нема у часі.
Враз забудь усе.
Ти вже не ти.
Не намагайся зрозуміти, куди потрібно нейти.
Ти відчуваєш подих болю.
Він розстає.
Шукай останній порятунок.
Він таки є.
І тільки там, де другий світ,
Де ти не можеш, як тоді зрозуміти усе, як слід.
Не залишай минуле, де усе твоє.
І пом’ятай, хто довіряє, той програє.
Не змушуй час тримати те, що вмерло.
Ти не можеш повернути до життя усе.
Ти є ніщо. І це останне почуття,
Остання мить, в якій тебе нема.
В останній раз.
В останній раз.
Це є твій стан!
Не заважай мені кажу тобі.