Скажи, чому нам випала розлука,
Чому любов надій не подає?
Немов стріла з натуженого лука,
Розлука в серце вдарила моє.

Відійшла, як луна,
Відійшла, відшуміла весна,
Де ми були, де нас розлука розвела,

Полинова межа
Поміж нами у даль пролягла,
Стала раптом чужа
Та надія, що в серці була.

Я в розлуці тужу,
Я з розлуки біжу за межу,
До тебе стежка, наче жалібна струна...
Даленіють літа,
Даленіє кохання весна,
Ти для мене, як та
Невловима далека луна.

Мені тебе докликатись несила,
Тобі мене не ждати на поріг.
Вже та весна, яка нас розлучила,
З осінніх не повернеться доріг.