Жовті листя падають на землю
І летять на південь журавлі
Серце жме від туги і печалі
Тяжко сльози втримати мені
Я ніколи, мила, не забуду
Як з тобов стрічались біля річки
Ти казала "Я любити буду"
Та дала на пам’ять жовті стрічки

Приспів:
Жовті стрічки – символ розлуки і печалі
Жовті стрічки – більше надії не маю
Жовті стрічки – бачу тебе уві сні
Жовті стрічки – ночі зігрійте мої

Я поїхав у краї далекі
Та стрічки з собою забирав
В ясний день ховав їх в чемодані
А вночі з собою в ліжко брав
І тепер мені не треба, мила
Тіла твого жадного до любові
Хоч ти мене зовсім розлюбила
Та стрічки тепер завжди зі мною

Приспів (2)

Осінь, пустий пляж. Я іду вздовж кромки прибою і шукаю на піску сліди твоїх босих ніг. Та марно. Вони давно змиті хвилями. Замість них я бачу різні сухі морські рослини, напіврозложені трупи риб і панцирі крабів. Це все символи нашого мертвого кохання. Щось солене на моїх губах – що то – бризги прибою? Ні, це мої сльози. Мої гіркі і солені сльози. Вони мішають говорить. Все минає. Все минає. Не минає тільки любов...