Тепер мені погуляти, доки своя мати,
І простеле і накриє: лягай, доню, спати.
А в чужої мамуненьки вже того не буде,
Не простелит, не накриє, іще раньше збудит.
У чужої мамуненьки, як камінь на воді,
Ой а чужій мамуненьці догодити годі.