Я прошу – не кажи мені про почуття,
Поняття ці старі, як давній вік,
Розмови зайви і про сенс життя.
Й про те, що ти порядний чоловік.

Приспів:
Ти не той, кого чекала, чуєш, ти не мій,
Помилялась я, пробач мене.
Не тебе я виглядала в білий сніговий.
Більше не дзвони, забудь про все.

Тільки не кажи, що час розсудить нас
Не стерпиться, не злюбиться, повір.
З початку ми вже не почнем ще раз.
І з неба я твоїх не хочу зір.

Я знаю, що болить від слів таких душа,
Я знаю, буде боляче й тобі,
Та серцю не накажеш, от біда,
І ми, повір, уже давно чужі.