На горі
Той зелен клен, зелен клен
Немов чаклун він мені
Дарує чари кожен день
І бере той зелен клен у полон
Немов чаклун уночі дівочий сон
Заблукало сонце у гаях
І тепер тополя я твоя

На горі трава зелена
Я тополя біля клена
Наречена зоряна його

На горі трава зелена
Я тополя біля клена
Наречена зоряна його
На горі трава зелена
Я тополя біля клена
Наречена зоряна його

Батьку мій
Даремно ти не гукай
Така вже доля моя
Забула я своє ім’я
Йдуть дощі до зелен клена свати
Я вірю рушником їх зустрінеш ти
Влітку я дарую людям сніг
Бо тепер тополя я повік

Полонивши сни дівочі
Нам любов чарує очі
Та чомусь у серце попада (весь куплет – 6)

На-на-на-най на-на-най-на
На-на-най-на на-на-най-на
На-на-на-на-ней-на на-на-на

Полонивши сни дівочі
Нам любов чарує очі
Та чомусь у серце попада
Та чомусь у серце попада
Та чомусь у серце попада