Якби я міг знати, навіщо я тут,
Я навіть у скруті не кинув би ноші
Мене б не морочили речі та гроші,
Якби я міг знати навіщо я тут.

Я йшов повз фортеці, кремлі та рейхстаги,
Читав про героїв та їхні звитяги
Я жив там де кожен сусіда пасе.
І хто мені скаже: Навіщо все це?

І хто мені скаже, де є та криниця,
З якої п’ють разом зоря та жар-птиця,
Де знають і радість мою і біду
І дуже надіються, що я прийду

Якби моя спрага від Бога була,
Я вийшов би в поле і пив би блакиті
І дякував кожній росині і миті,
Якби моя спрага від Бога була

Я бачив, як ходять світ за очі люди,
Шукаючи те, що є скрізь та усюди.
Блукають проспектами, мчать по шосе.
Та хто мені скаже: Навіщо все це?

І хто мені скаже, де є та криниця,
З якої п’ють разом зоря та жар-птиця,
Де знають і радість мою і біду
І дуже надіються, що я прийду

Якби я кохану насправді любив,
Я пестив би всі її примхи та вади
І ми б навіть голі дали собі ради
Якби я кохану насправді любив

Я був на весіллях де п’яні музики
Лабають 7-40, а гості, як дикі
То б’ються, то глохнуть від власних пісень
І хто мені скаже: Навіщо все це?

І хто мені скаже, де є та криниця,
З якої п’ють разом зоря та жар-птиця,
Де знають і радість мою і біду
І дуже надіються, що я прийду

Бо в чистому небі є щедра криниця,
Де тихої правди живая водиця,
Де знають і радість мою і біду
І всі сподіваються, що я прийду