Катерина жито жєла, а я снопи носив,
Била мама Катерину1), а я ї віпросив2).
Не бий, мати, Катерину, бий собі молодчу,
Бо я тоту3) Катерину заручити хочу.
Заручив я Катерину, а сам у долину4);
Рости, донько5) Катеринко, аж на другу зиму.
Ой мара ж ті, каже, знає, доки тебе ждати6),
В мене коса до пояса, не мож розчесати.
В мене коса до пояса, на поясі квітка,
Ой7) ти не мій парубочок, я не твоя дівка.