Малювали портрети вчорашнього змісту...
Прокладали дорогу, але не пішли.
Проклинали усе і питали навіщо...
Допивали, прощались і разом пішли.

Загубили себе на минулій дорозі,
Називали себе в не свої імена,
Танцювали на біс на чужому порозі,
Але в нашій посуді вже менше вина.

Прокидались у звуках забутої пісні...
Забувались у мріях, чекали тепла.
Сподіваючись, вперто стояли на місці,
Оглянувшись, питали "Чия це вина?"