Виконавець: Гоца Драла
Забруднене скло і усе, що за ним,
На білому небі паруються мухи.
Ти вирішив бути віднині самим,
За кілька хвилин я помру від задухи.
За кілька годин ти забудеш мене,
Чи ні, не забудеш – захочеш, покличеш,
Та тільки запізно – побачиш одне –
Забруднене скло на моєму обличчі...
Приспів:
Хто знає, хто знає що в мені живе?
Хто знає? Хто знає?
Хто знає, хто знає, що в мені живе,
А що померло
І хто у цьому допоміг тобі?
Навіщо сни без тебе...
На підлогу настелю свої сліди,
Можеш стерти їх, або по ним піти.
Ні, не жаль, що у тобі розгубилась.
Я в собі відрощу нові крила.
А ти промовчиш і не скажеш ні слова.
Добре, мовчи, от і вийшла розмова.
Ім’я твоє я в собі заховала.
В кожному стукоті серця кохала.
На ранок обійми: "Бувай, моя хороша..."
Мій смайл, твій профайл, яка чудова погода...
Маски яскраві, багато в них фарби.
За двері сховала усю свою правду.
Приспів