І
Сонце заходить за обрій,
Сяйво зникає з небес
Холодна, мов крига, самотність
Мене у полон забере.
Знову із маревом ночі
Я заблукав у пітьмі
Серце тривожно шепоче
Так дивно і страшно мені

Образ яскравий у темряві
Поглядом манить своїм
Янгол безкрилий, приречений
Вічно палати в вогні

Приспів:
Відблиск сліз у твоїх очах
Ще жевріє в тобі світла згадка про нас
Змиє дощ біль розлук гірких
Все розвіється враз у туманах п’янких

ІІ
Чи варто в самотності жити
На цій одинокій землі?
Поради у долі просити
Шукати розради в біді?
Так хочеться птахом злетіти
І стрімко за вітром нестись
туди, де б я зміг повернути
Все, втрачене мною колись...

Тихо лунає в моїй душі
Пісня загублених днів
Кличе у край безтурботних мрій
Там я залишусь навік...

Приспів