Почуття, злетілись, мов гави
Бачу я, що мене розчавить.
Востаннє в обіймах стискаю тебе, як ніколи
І не відпускаю – а ти вже рахуєш вагони!

І серце розірве на частки –
І я вже не втримаю себе,
І тисячі спогад пронизують мозок,
Мов зграя здіймається в небо!

Приспів:
То хай летять! – крик валить з ніг.
Я збожеволію, коли розтане сніг.
Під крилами – порожні сни
Скидають на дахи ці траурні птахи,
Напевно їх бачила ти.

Всі слова – по різних блокнотах,
Заблукав лише в сімох нотах.
То скільки сердець ще розіб’єш?
Так бий до несхочу,
Бо я так з тобою вчинив – та невже це не злочин?

Мухи, білі мухи і знову на вулицях зимно
Вуха, мерзнуть вуха –
Та я вже до холоду звикнув.
І гави на сніг посідали,
І я вже не втримаю себе,
І дивно, аж смішно – малесенька сніжка
І зграя здіймається в небо!

Приспів