Я чую в телефоні ці гіркі слова –
То підла зрада –
Ти опинилася в біді...
І серце розривається в мені –
Твоя любов і доброта лежать розтоптані й розп’яті.

Ти так боїшся хибного шляху –
Ти носиш віру в серці
І про душу дбаєш...
Те ж саме ти все радила мені –
Та я ненавиджу його –
Тепер ти знаєш!

Мамо! Де твій бог?
Ці хрестики-хрести на срібних ланцюжочках...
Слова "спаси і схорони" –
Чи він не бачить
Як ти плачеш, як ти плачеш
Як плачеш ти?!

Я знаю! (3)

Зі своїм горем ти ідеш до храму –
Я бачу у думках, як ти стоїш і молишся.
Скажи йому –
Та скільки можна?
Ти думаєш, що він страждав
І залікує твої рани?!

Мамо! де твій бог
Коли тобі так важко і чужі навколо?
Для тебе я б розбила всі ікони –
Пусті безстидні статуї марій..
Мамо! Де твій бог?
І не кажи, що він допомагає –
Єдиний засіб, що я тільки знаю –
Спалити своїм гнівом
Всіх тих... всіх їх!..

Я знаю про світи, де інша сила –
Реальна і могутня –
Ти вийдеш з кола сліз!
Я пам’ятаю, як мене просила –
"Покинь його, покинь його – це гріх!

Гріх! (2)
Я знаю! (3)