Крапка, кома, кома, крапка!
Кома, карма, кома...

Вибачатися пізно, йдемо ми на дно,
Цей човен поглине безодня життєва.
Ти продовжуєш грати зі мною в кіно,
Кани плачуть, твій Оскар, та це не суттєво.
Лиш півкроку вперед і два кроки назад –
Ця система працює. Навіщо ж інакше?
Почуття всі скінчились, лишився базар,
Крізь фарбовані очі я бачу щось. Бачу що!?

Приспів:
Мила! Люба! Кохана!
Ти ніколи не перестанеш.
А без тебе та втома,
Втома... Кома.
Павутиння рутини.
Жоден з нас цього не припинить.
Забираю щітку і тапки!
Крапка!

Ця машина не їде, хоча й на ходу,
Наш потяг лиш пам’ятничок із бетону,
В гранчаках цих пісок, бо скло не додув,
Той чиє ім’я згадувати заборонено.
Лиш півкроку вперед і два кроки назад –
Ваша схема працює. Навіщо ж інакше?
Це ніякий не ринок, це справді базар,
Крізь заплющені очі я бачу щось. Бачу що!?

Приспів:
Мила! Люба! Кохана!
Розриватись не перестанеш.
А без неї та втома,
Втома... Кома.
Павутиння рутини.
Жоден з них цього не припинить.
Забираю щітку і тапки!
Крапка!

Крапка, кома, кома, крапка!
А не крапка, кома, крапка, кома!
Кома, кома, кома, крапка!
Карма, кома, карма, кома!..

Приспів:
Мила! Люба! Кохана!
Ти ніколи не перестанеш.
А без тебе та втома,
Втома... Кома.
Павутиння рутини.
Жоден з нас цього не припинить.
Забираю щітку і тапки!
Крапка!