Виконавець: Т. Василько
Слова: Т. Василько | Музика: Євген Заставний |
Нехай через сто днів, сто днів
І орхідеї в’януть.
Літа покосом на стерні –
В них пам’ять не зів’яне.
Так мало ти мені сказав –
Почув я так багато,
Мабуть, свою ти долю знав
Й за пісню вже змагався.
Приспів:
Допоки бачу небеса ясні,
Горітиме в моєму серці ватра,
Мені ти заповів свої пісні,
Твій заповіт виконую я свято!
Нехай сто раз: до дна, до дна –
Залишиться хоч крапля.
З-поміж усіх пісень твоя
Бодай на краплю краща.
Й нехай всі догорять свічки
І квіти всі зав’януть,
Вінок залізний навіки
І пам’ять, що не в’яне!
Приспів