Коли ще квітував бузок,
В зозулі діти літ просили,
Злий ворог тис вже на курок,
Щоб України вбити сина.

Здригнулись небо і земля,
Коли упав відважний сокіл,
Весна у невідь відійшла
На довгих сірих сорок років.
На довгих сорок років...

Стер дату кат з календаря,
Щоб не було й тієї днини –
Стріляв же він в проводиря,
А знав, що в серце України.

Загинув батько – син живе,
Відцвів бузок – цвіте калина,
До неба лине журавель,
Бо вже воскресла Україна!
Воскресла Україна!