На порозі осінь, осінь –
Золота обручка.
Вітер пестить крони сосен,
Їм цілує ручки.

Обручем на небі сонце
І ген всі планети –
Не зів’яне зелен-сосна,
Не зав’яне небо!

Де загати і де кладки,
Стежку прокладаю –
Ти і я одної гадки,
Як знайти – не знаю.

Заобручені Говерла
І Високий Замок,
Видивляю тебе зверху –
Вийди ж бо на ґанок!

Осінь, осінь вже у Львові,
А зима в Карпатах –
Ми були з тобою в змові,
Нащо це ховати?

Де навіяв вітер зілля,
Там цвіте рум’янець –
На весь світ буде весілля
І найкращий танець.