Оженила мамєнька сина свойого
Та й взяла невісточку нелюбимаю.

Та й послала в полюшко, в поле работать.
– Не вибереш льонику – не їжай домой,

Не вибереш льонику – не їжай домой.
Залягай у полюшки, заростай травой.

Як приїхав синушка з армії домой,
Та й питає мамєньку: – Шо в поле трава?

– Ото ж твоя жіночка, шо в полі трава.
Як розложив косоньку, травка говорить.

– Не коси, мій миленький, я твоя жена.
Оце ж твоя мамєнька мене закляла.