Шуміла ліщина, шумів зелен гай.
Шуміла ліщина, шумів зелен гай,
Вродливу дівчину козак покохав.

– Як хочеш, козаче, моєї краси,
Як хочеш, козаче, моєї краси,
Із матері серце мені принеси.

Три дня і три ночі козак той не спав.
Три дня і три ночі козак той не спав
Із матері серце дівчині дістав.

Прийшов він до неї та й став на поріг.
Прийшов він до неї та й став на поріг
І з матері серце він кинув до ніг.

– Козаче, козаче, шо ж ти наробив?
Козаче, козаче, шо ж ти наробив?
Я тільки шутила – ти матєр убив.

Не хочу, козаче, не хочу тебе.
Не хочу, козаче, не хочу тебе.
Ти матєр убив, ти погубиш мене.

Іди ж ти, козаче, за темні ліси.
Іди ж ти, козаче, за темні ліси,
Шукай собі долі, другої краси.

Шуміла ліщина, шумів зелен гай.
Шуміла ліщина, шумів зелен гай,
Вродливу дівчину козак покохав.