Зайди, зайди, місяченьку, зайди за гору,
А я з своїм милесеньким трошки побуду.

– Ой ти, мила, моя мила, що ж буду казать,
Як не велить батько й мати тебе, бідну, брать.

– Як не велить батько й мати мене, бідну, брать,
То їдь собі на Вкраїну багачку шукать.

– Ой об’їхав, моя мила, села й города
Та й узнав, що є багаче як ти, сирота.

А в неділю рано, рано всі звони гудуть.
Молодую дівчиноньку хоронить несуть.

– Розтупиться, добрі люди, дайте мені стать.
Хоч неживу поцілую, бо будуть ховать.

Як іде він додомоньку, спотикається.
Стоїть батько на воротях, усміхається.

– Ой бодай же ти, мій батько, віку не дожив,
Як ти ж мене з дівчинонькой навік розлучив.