Калина-малина же над яром стояла,
Над яром стояла – без сонця зов’я(ла).

Без сонця зов’яла же, без вітру та й впала.
Мати свою дочку за год не впізна(ла).

– Ой яка ж ти, доню же, яка стара, стала,
Шо я тебе, доню, за год не впізна(ла).

– Ой як міні, мамо же, старой не бувати,
Як у мене мамо, аж три журби в ха(ті)?

Як первая журба же – дитина малая,
А вторая журба – свекруха лиха.

А другая журба же – свекруха лихая,
А третяя журба – милий помира(є).