Ой як вийду та на могилу, стану, гляну та на долину.
Долина широка, ой кали.., калина висока,
Аж додолу гілля гнеться.

А під тією та калиною стояв козак та й з дівчиною.
Дівчинонька плаче, ой слізно, слізнонько ридає,
Свою же долю же проклинає.

– Ой як би я та це знала, я б з тобою та й не стояла.
Жила б я й у батька, ой ходи.., ходила б по волі
Дівчиною же молодою.