Виконавець: Весільні
Слова і музика: народні |
Ой орьол, ти й орьол, ти товариш мой,
Ти літаєш високо, ти буваєш даліко.
Чи не був ти, орьол, на моїй стороні?
Чи не журиться моя мила обо мнє?
– Вона журиться ще й пичаліться.
За тобою, козаком, побивається.
Батько-світ, батько-світ, зав’язав дочці світ,
А матуся лиха рано заміж отдала.
У велику сім’ю, у далеку сторону,
А велика сім’я вся вечеряти сіда.
А велика сім’я вся вечеряти сіда.
А мене, молоду, посилають по воду.
Я й по воду іду, як голубка, гуду,
А з водою іду – прислухаюся.
Я з водою іду – прислухаюся.
Щось у хаті гомонить – мати сину говорить:
– Ой ти, син, ти, мой син, ти, дитина моя,
Чом ти водку не п’єш, чом ти жонку не б’єш?
– Ой нащо ж водку пить – вона серцю вредить?
Ой нащо ж жонку бить – вона вміє все робить?
І спекти, і зварить, ще й до мене говорить,
І попрать, полатать, ще й до мене розмовлять.
Хоть сніп ізв’язать – не розв’яжеться,
Хоть слово сказать – всім наравиться.