Добрий вечір вам, чесним господам.
Ми не сами йдем – ми козу ведем.

На горі коза з козенятами,
А в долині вовк з вовченятами.

А вовчок – чок, чок та й за козу – чок.
А вовченята – за козенята.

Де не взявся заяць, начав козу лаять:
– Ти, коза, дурна, нерозумная.

Було б не ходить, було б не бродить
Під ту станицю, під Сергієвку.

А ті й всі люди – всі вони стрільці.
Вдарили козу у праве ушко.

Вдарили козу у праве ушко.
З лівого ушка потекла юшка.

Тут коза впала, нежива стала.
– Ой ти, михонос, дуй козі під хвост.

Ой ти, михонос, дуй козі під хвост,
Щоб коза встала, обтрусилася.

Щоб коза встала, обтрусилася.
Своєму пану поклонилася.