В вишині небесній много звьозд горить,
Но одна всіх ярче радосно блестить.

То звізда младенця і Царя царей.
В яслі він положить з матер’ю своєй.

І волхви з востока за звіздою йдуть
І дари з любов’ю Господу несуть.

Поспішите, браття, хліб і сіль подать,
Поспішите к сонцю – Господа принять.

Он руками бєлими хліб і сіль возьме
І благословення нам за то пошле.