Злитів пугач на могилу та й кри..,
Та й крикнув він: "Пуга!"
Чи не дась Бог ой козаченьку хоч на,
Хоч на час додому?

Саблі наші заржавіли ще й ру..,
Ще й руж’я без курків.
Серце наше ой козацькоє не бо..,
Не боїться турків.

Як колись ми панували, а те..,
А тепер не будем.
Того щастя та й тієї долі
Повік не забудем.