Ой сів пугач на могилі
Та й крикнув він: "Пугу!"
Чи не дасть Бог ой козакові
Хоч на час потугу?

Наші шашки поржавіли,
Мушкети без курків,
Наше серце ой козацькоє
Не боїца турків.

Всіх стреляють та й рубають
Братів без пощади,
А кой-кого ой забирають
У свої громади.

Ой чи довго, брати милі,
Будете вискати?
Чи не чусте, як плаче
Рідна Кубань-мати?