Ой ти, Мороз, Морозенко,
Ти славний козаче,
За тобою, Морозенко,
Вся Вкраїна плаче.

Ой не так же й Україна,
Як рідная мати.
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.

Ой не плаче, Морозиха,
Об землю не бійся,
Бо вже ж твій син Морозенко
З ворогами б’ється.

Не три дня і не три ночі
Б’ється Морозенко.
Нехай б’ється, рубається,
Хай Бог помогає.

Ой вивели Морозенка
На Васюр-могилу.
– Дивись, дивись, Морозенко,
На свою Вкраїну.

Посадили Морозенка
На жовтім пісочку,
Зняли, зняли з Морозенка
Червону сорочку.

Доки сонце світить буде
І живимуть люди,
Тії пісні, тії думи
Не забудуть люди.