Стежину щастя кожен сам собі будує,
Це справді так, я дуже хочу, щоб ти знав,
Сама себе давно картаю і жалкую,
Що не простила, а ти прощення благав.

Зі снів оманливих пора уже проснутись,
Ти, як і я, у світі щастя не знайшов,
Тому до тебе хочу знову повернутись,
І воскресити нами втрачену любов.

Приспів:
Я повернусь історії на диво,
Зоря надій засяє назавжди,
Я повернусь, бо знаю що можливо
Нам повернути втрачені роки. (весь куплет – 2)

Я повертатимусь, коли володар ночі
Вже засіватиме вечірні небеса,
У твої сни так несміливо й неохоче
Ввійдуть сюжети із минулого життя.

Ти пригадаєш сто придуманих історій,
У них в той час наївно вірила чомусь,
Усе, простила, доріканням кажу годі,
Цієї миті я до тебе повернусь!

Приспів