Виконавець: Аритмія
Бездушне тіло а в ньому смуток і брехня
Воно без сумніву вбива
І забува, і забува
Його ще містом назива
Моя душа ввесь час блука
Сама себе у просторах шука
Не спить і що ночі турбує мене
А в моїй голові постійна війна
Без любові та волі – це днина моя
Я що ночі не сплю, бо бачу тебе
А думки, як бджоли, живуть в мені
І любов тимчасова помирає десь на дні
На дні сірих вулиць де час безкарних днів,
Але я живу...
Дай мені крила, дай мені адресу де воля живе
Дай мені надію, хай любов мене не мине
І кожна мить в мені гримить
Та кровотечу суму не спинить
В мені болить, в мені болить
І прагну я кайдани розчепить
Агресія, рух і крик біди
Мене наштовхують завжди
зникати в сірих стінах нори
І тут як завжди я зника
І мрії час мої вбива
Любов для всіх тільки слова
Незрозумілі слова і фальшиві зізнання
Невідоме для всіх твоє існування
(Речитатив)
Істерія в місті як завжди, не щирість, асфальт, неонові вогні,
Казино, гроші, повії, бомжі,
Все що я бачу не здається мені,
Не знайома атмосфера, матюки на стінах,
Безпорадна людина, безпорадна країна,
Кримінал, новини, попса
А хтось і досі думає що це воля