Лукаві зірки на Босфорі, як очі дівчат у гаремі.
Ковтаючи сльози прозорі, не сплять Фатіма і Зарема.
Вони у солодкім тумані чекали свого Сулеймана,
Але полонила Султана слов’янська дочка Роксолана.

Приспів:
Істамбул, Істамбул, Істамбул – чайка в небі і прибою вічний гул.
Істамбул, Істамбул, Істамбул – що за пристрасті, ну просто караул!
Істамбул, Істамбул, Істамбул – ти красунь своїх навіщо підманув?
Істамбул, Істамбул, Істамбул – у слов’янки губи, як рахат-лукум.

І нині яскраво палають Босфору зірки кришталеві,
і знову ночами ридають сумні Фатіма і Зарема.
Ну що їм робить бідолашним, як щастя Аллах не бажає...
Русяві Наталки-Наташки в Стамбулі мужчин спокушають.

Приспів