І.
Повний бак. Вищий бал.
Хтось поцілив, я – попав.
Круть. Верть. Те саме.
Пізно будувати брами

Думок вечірня доза.
Поза. Метаморфоза.
Ми у нірвані.
І п’яні Іні шукають Яні.

Із ними я не можу, а ті не ці.
Кермо – це те, що я тримаю у руці.
Ти зрозумієш, читай мене між літер
Тримайся, слухай. Тепер я – вітер.

ІІ.
Із пункту А до пункту Я, від ембріону навмання
Кудись ми тулим, сподіваючись, що буде більше
Настане краще десь колись, нарешті буде заї-яй
І най-най-най, з десятків – сотні, із сотень – тищі

Прогрес злітає до небес, здіймає графік догори
І випрямляються криві, і цифри замість літер
Чекає твіттер на умняк, а знизу порожніє бак
І тік-тік-тік, і так-так-так, за літром – літр

Днів триста п’ятдесят на рік на те, щоб на п’ятнадцять втік
З радарів зник, прибравши звук, і ти вже звик, що тільки тут
І тільки в спосіб у такий змиває біль блакитна сіль
Бо це – твій стиль, ізнову, знову йти в атаку

Я знаю, що усе мине, але питання головне
А скільки в баку?