І.
У луна-парку кабіни відкружляли
Всі горки розібрали, є така робота
І така сволота закапала із неба
Хмари запитали – що, викликав до себе?

Зустрілися у квітні, як неповнолітні
У липні липа липла, у серпні відійшла
Саме так і з нами: гірше і надалі
Повільний хід педалі, самотні і гальма

Я скучаю, п’ята чашка чаю
Друга пляшка рому, я мовчу
Я вагаюсь, по кафе тиняюсь
Помовчу і закричу

ІІ.
Все моє життя вже розказане таксистам
Поїхали за місто до когось із твоїх
Лежали на газоні у взаємному полоні
І твої окуляри посміхалися за всіх

Якийсь там був DJ, удавав МС
Викликав усім таксі, потім відміняв усім
Принцеси ударяли колесами по стресу
Ти сміялася, я думав – добре, блін

ІІІ.
Тари-бари, два кафе, три бари
Фініта ля кохання і сів мій телефон
Знав же. що колись буде все востаннє
Лунає у сусіда рінгтоном "Вальс Бостон"

Дайте подзвонити, дайте їй сказати
Що все може статися, all you need is love
Треба ж було зараз закохатися
Взуто-позабуто, напевно, я пішов