Приспів:
Я не розумію що буває з тими, хто не ніколи не бачить
І люди дивляться на це терпляче
Мої очі переповнені жалю і порожнечі
Сумно що, сонце світить на всі ці речі

1.
І скільки років ще стоятимуть на роздоріжжі
Барвисті душі захлинаються у підніжжі
Тенета ошуканства малюють їм ілюзії
Що все навпаки, все гаразд, любі друзі
Як і де знайти слова спокою, хто нарешті знає
Посеред сміття правду відшукає
Година за годиною, короткий час спливає
І ще один паспорт цього моменту зникає
Вже сьогодні людське життя нічого не варте
Тільки одне питання: що буде завтра?
Чи зможем подолати свій критичний стан
Одна молитва у всіх людей на вустах
Багато кроків по колу ламають межі всі
Залишають тінь минулого, самотність на душі
Без турботи про майбутнє свого буття
Так не зрозумівши каяття

Приспів (2)

2.
Система – пес, пси хочуть воювати
Не грай у карти, брате, шулера завжди на варті
Ти мусиш битися за право і триматись правил
Тут чорно-білі барви, у житті сталеві нрави
Не ведись на лохотрон – кидали за тобою
Обдеруть тебе у дому, бро, ти не грай в героя
Не лізь у піраміду, не досягнеш там вершини
Історія Базіліо, Аліси й Буратіно
Наші райони забувають те, що було вчора
Але в пам’яті історії – ти слухай, що говорять
Життя на шиї трос – як не набудеш досвід
Дивись на чужі помилки і не повторюй просто
Є подія – будуть свідки, бережися наслідків
Буває, що нерідко – друзі в спину з засідки
Двічі перевіряй – порада, щоб бути на рівних
Спочатку відступи, потім ходи вже, але вірно

Приспів (2)

3.
Я не розумію, коли люди дивляться навколо
І питають мене яким молитися іконам?
Коли люди обирають тих, хто їх обікрав
А потім кажуть: якби я ж знав, якби знав
Я не розумію як, чому так сталось
Мої друзі сплять, вони зі сну вже не стануть
І поза зоною всі ті, хто був, як брат
Життя це гра, так життя це доросла гра

Приспів (4)