Був собі бандьора, Петро ся називав.
Він часто виходив з лісу, в стодолу ся ховав.

Вояк спить в стодолі і сон йому ся снить,
Що зрадник тут його зрадить, покаже, де він спить.

Місце обступили, кричать: "Бандьора, здайсь!"
Вояк вистрілив у серце!.. Кати кричать: "Рубай!"

Місце обступили, Петро вже не живий.
Кати кричать вже з утіхи: "Бандьора молодий!"

Мила йде з роботи, в стодолу загляда,
А там в кутку він убитий, Петра уже нема.