Виконавець: Повстанські
Слова і музика: народні |
Ой у садочку, та на яворі,
Там соловейко співає,
Гарна дівчина, як та калина,
Свого милого прощає.
Прощай, миленький – чорнобривенький,
Прощай, мій друже дорогий,
Бо я без тебе жити не можу,
Ои ти, мій орле золотий.
А авто стало, забуркотало,
Пішли розбої в сторони,
Дівчина плаче, аж умліває,
Кують нас ляхи в кайдани.
Стала дівчина під голе небо,
Богу щиренько ся молить:
Боже, ти життя моє,
Бо вже не прийде він ніколи.
Вже минув рочок, другий минає,
Милий з неволі вертає,
Вийшла дівчина за ворітонька,
Свого милого питає.
А милий йде та й попереду
Із друзями мову він має:
"Втратив я, браття, за Україну,
Усе здоров’ячко своє".