Гей же, братя, товариші, тримаймося разом,
Не пускаймо нашу кривду вороженькам плазом!

Приспів:
Гей! Гей! як же славно жити в "Січи" козаком,
У ленті ходити, зваться юнаком.

Нехай вони із лютости затискають зуби,
Дітька з’їдять, заким нашой дочекають згуби.

Лямполизи, сьвічкогаси на нас уїдають,
Завидують Січам слави, та й нас проклинають.

А ми, братя, не біймося, бо нас є вже сила,
Девять соток кріпких Січий від батька Кирила!

Ой, зза гори вітер віє, березов колише, –
Не дали нам хруні ради, не дасть і Холишин.

Ой, на горі дуби, дуби, на долі ліщина –
А хто ж більшу славу має, як наша дружина?

Ой, дружино Січовая, яка в тобі сила,
Що ти усіх вороженьків страхом переймила!

Гей! Хто Січи вірно служить, в того є відвага,
Хто ж бо в світі відважнійший, як наша ватага?

Тримайте ж ся, хлопці, гостро, а ви, дівки, з пишна,
Котра дівка в Січи була, та і заміж вийшла.

Котра дівка в Січи служить, відбуває вправи,
Та дістане чоловіка козацької слави.