Нумо, братя, поки час
Закладаймо "Січ" у нас!
Щоб і з нашого села
Всяка нужда утекла.
Щоб з села, щоб з села
Всяка нужда утекла.

Бо найкраща нині річ
Закладати всюди "Січ",
Перед нею має страх
І кацап і гордий лях!
Ах, ах, ах, має страх
І кацап і гордий лях!

Січ нам силу тіла дасть,
В своїй хаті свою власть,
На погибель ворогам,
А на славу козакам!
Ой нам, нам! Ой нам, нам!
Невмиручим козакам!

Січ хоронить від огню
Рідну хату і сімю,
І рознесе світла грань
Від Попраду за Кубань.
Світла луч, світла грань
Від Попраду за Кубань!

Січ розжене темноту,
Запакуєм там і ту,
Як лиш єдність злучить нас,
То настане волі час.
Бо вже час! Бо вже час!
Щоб настала воля в нас!

В нас є сила, лише спить,
Натерпілись ми досить:
Пробудім ю з сего сну,
А поборем всю біду!
Ой ду, ду! Ой ду, ду!
А поборем всю біду.

Най нас згорне всіх любов
Під січову хоругов,
З нею підем і в огень
В темну нічку, в білий день!
Гень, гень, гень! І в огень!
в темну нічку, в білий день!