Виконавець: Стрілецькі
Слова і музика: народні |
Ой пращався раз стрілець січовий:
– Будь здорова! – Будь, милий, здоровий.
Сів на коня, поїхав в долину,
А дівчину на Бога покинув.
А дівчина плаче і ридає:
– Не вертає стрілець, не вертає.
Раз як сонце сіло за хатами,
Кінь прилетів без стрільця до брами.
Дівча вийшла в слезах на дорогу,
Питається коня вороного:
– Чом ти, коню, вже без пана свого?
– Сиротою я тепер лишився,
Мій пан згинув, як у бою бився.
Вже не верне твій стрілець із бою,
Піді Львовом поліг з головою.
Там на Вульках ревіли гармати,
Не один там ляг навіки спати.