Виконавець: Стрілецькі
Слова і музика: народні |
Виряджала мати сина під Крути до бою,
Розчесала кучерики та й над головою.
– Іди, сину, воювати, в бою не здавайся,
Як розіб’єш вороженьків, додому вертайся.
Ждала, ждала мати сина, під Крути ходила
Та й шукала між трупами найменшого сина.
А як знайшла труп синочка – голову склонила,
Положила на коліна та й заголосила:
– Люляй, люляй, мій синочку, бо я твоя мати,
Сину любий, Боже милий, вороги прокляті.