Виконавець: Стрілецькі
Слова і музика: народні |
На Чунківськім полі, в першім обшталюнку,
Там сидів капітан, там сидів капітан у своїм дикунку.
Як сидів, так сидів, та й думку думає,
Та й до свого війська, та й до свого війська телеграми дає.
Канонірам сказав, щоби не стріляли,
Фантерії сказав, фантерії сказав, щоби ся піддали.
А в неділю рано, а в неділю рано ще й дуже раненько,
Як москаль наступав, як москаль наступав – всім було тяженько.
– Чи ви, хлопці, спали, чи ви в карти грали,
Що ви ворожечка, що ви ворожечка в свій край запускали?
– Ми спати не спали, ні в карти не грали,
Лиш ми над собою, лиш ми над собою команди не мали.
Бо перша команда була підкуплена,
А друга команда, а друга команда нічого не знала.
Чи наш пан капітан срібла-злота не мав,
Що за триста рублів, що за триста рублів Буковину продав?
Чи наш пан капітан тут дівчини не мав,
Що за росіянков, що за росіянков в Росію поїхав?